Козацькому роду нема переводу. Сценарій виховного заходу для 5-6 класів

Козацькому роду нема переводу

Сценарій виховного заходу для 5-6 класів

 Слово вчителя.   Сьогодні, у переддень одного із найвеличніших свят українського народу – свята Покрови Святої Богородиці, яке відзначатимемо 14 жовтня, учні 5 – Д класу підготували виховний захід « Козацькому роду нема переводу», адже запорізькі козаки вважали Святу Покрову своєю захисницею, покровителькою.         У цей день ми зобов’язані згадати про наближення 200-річного ювілею Т.Г.Шевченка, котрий у своїй творчості оспівував звитяги і героїзм козаків, їх прагнення до волі. Він і сам продовжував їх справу – боровся за вільну Україну.         Згодом, через багато років, в Україні з’являється УПА. Її воїни, як і козаки, теж з великою шаною ставилися до Святої Покрови.
         Тепер 14 жовтня сплелися воєдино три важливі для українців свята: Свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва і День воїнів УПА.        ВедучаНаша дума,наша пісняНе вмре, не загине…От де, люди, наша слава,Слава України!Без золота, без каменю,Без хитрої мови,А голосна та правдива,Як Господа слово.Пісня «Козацькому роду нема переводу» (сл.. М.Воньо, муз.М.Балема)Ведучий         Славні запорожці, з України хлопці,                   Грізними шаблями гнали ворогів.         Козацькому роду нема переводу!         Лине його слава з далечі віків.         Розквітає доля, наче маки в полі         І ранкове сонце визира з дібров.         Козацькому роду нема переводу.         Козаки в колисках виростають знов.Дівчина 1         Б’ють литаври в небо, землю рвуть гармати.
         Доки будеш, мати, рученьки ламати?         Що кому до поля, що кому до жита!         Буде наше жито копитами збито.         Чорні хмари – справа, зліва – хмари сиві.         Дай їм, земле, сили хмари пересилить.Дівчина 2         Товариство, киньте чвари і незгоди –         Буде ще в вас Корсунь, будуть Жовті Води.         Небо почорніє, зорями заплаче,         Як під Берестечком ворон вас віскряче.         До стремена – списи, вище, хлопці, стяги,         Хто ж не дивувався з вашої відваги?         Чорні хмари – справа, зліва – хмари сиві.         Дай їм, Україно, на звитягу сили!ЧитецьЗа честь і гідність України,За волю, правду і доброВони боролись щохвилини,Їх кров лилася як вино!Всіх ворогів вони долали,Всі землі наші зберегли,Завжди від лиха захищалиІ гордо прапор наш несли!Сини Твоєї Батьківщини,В них сила духу непоборна!Козацтво – слава України,
Це гордість наша всенародна!Пісня «Будем козаками» (сл. і муз. А Загрудного)Дівчина 3         Нашої заслуги в тім не бачу,         Нашої не бачу в тім вини,         Що козацьку бунтівливу вдачу         Нам лишили предки з давнини.
Дівчина 4         Нам і те не добавляє слави,         Що вони від чужоземних сил         Заступили землю кучеряву         Горами високими  могил.Дівчина 5         Бо коли, закохані в минуле,         Прокуняєм свій великий час,         Наша лінь нікого не розчулить,         Слава ж та відмовиться від нас.Дівчина 6         Спогади, докучливі, як нежить,         Що тій славі принесуть нове?         Тільки тим історія належить,         Хто сьогодні бореться й живе.Ведуча14 жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов’ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву -Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.
Читець         Я ридаю, як згадаю Діла незабутні.Дідів наших, тяжкі діла!Якби їх забути, я оддав би веселогоВіку половину.Отака-то наша слава, слава України!Отак і ви прочитайте,Щоб не сонним снилисьВсі неправди, щоб розкрилисьВисокі могили перед вашими очима,Щоб ви розпитали мучеників:Кого, коли, за що розпинали!На сцену виходить хлопчик Тарас. Сценка «Розрита могила» за віршами Т.Г.Шевченка.Тарас         Дивлюся, могила ніби розвернулась,         А з неї виходить неначе козак,         Уже й сивоусий собі неборак,         Та іде до мене…От мене бере         Неначе на руки та несе в могилу,         А чорна могила ще більше розкрилась,         Дивлюся, в могилі усе козаки:         Який безголовий, який без руки,         А хто по коліна неначе одтятий,-         Лежать собі хлопці, мов у темній хаті.Виходять козакиКозак 1         А що, хлопче, злякався?Тарас         Ні. Чого мені лякатись? Я здивувався лише.Козак 2         А чи знаєш ти, хто ми такі?Тарас         Знаю! Як лиш вус та чуба побачив, то й пізнав, що ви козаки       запорозькі…Козак 3         Так,сину! А звідки ти знаєш про козаків?Тарас         Мені дідуньо розповідали. Оповідали не раз, як то козаки по морю гуляли, слави добували, та з турецької неволі братів визволяли…Козак 4         Ой, так, синку.                   Було колись, в Україні ревіли гармати.                   Було колись, запорожці вміли панувати!                   Панували, добували і славу, і волю.                   Минулося… Осталися могили по полю…Козак 5         А чи розповідав тобі дідусь, за що боролись ми з ворогами?Тарас         Так. Розповідав. За добро рідного краю, за Україну…Козак 6         Так, значить, не вмерла ще наша слава, та й не вмерла ще в народі пам’ять про славну минувшину…
Козак 7         А поряд із згадкою про славне минуле жевріє в душі народу нашого бажання, щоб повернулись ті славні часи…
Козак 1         А то подивлюся, бувало, як на наших могилах жита пожинались, в степу німець картоплю садить, а внук косу несе в росу, замість старого козацького списа, та тягнеться покірно в ярмі і лиш долю проклинає, - то розпука серце огортає…І я тоді чим скоріш тікаю у темну могилу…Тарас         То ви не мертві там, у могилі, а живі?Козак 2         Не мертві, сину! Живемо і караємося там… Нас тут триста, як скло, товариства лягло, і земля не приймає…Тарас         Ось, як усе було. А я і не знав…Козак 5                  Дивись, по всій Україні могили!                   Усі ті могили -  усі отакі –                   Начинені нашим благородним трупом,                   Начинені туго. Оце воля спить!Тарас         А чи збудиться воля України, та чи встане з могили?Козак 6         Встане воля! Світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти! Волю треба збудити! І це тобі, Тарасе, судилося зробити!Тарас         Як же це?Козак 7         Пригадаєш ти своїми піснями, хто ми такі, чиї сини, ким і за що закуті. Розбудиш в серцях палких любов до України, погорду до невольничого життя, жадобу до волі.Козак 1                   Тоді та домовина                   Розвалиться, а з-під неї                   Встане Україна і розвіє тьму неволі…Тарас         Та чи зможу я виконати це завдання?Козак 1         Зможеш! У твоєму серці палає любов до України, а в душі ти маєш утаєний дар Божий – силу Пророка! А ми, оте козацтво із могил, дамо тобі свою силу, щоб міг ти своїм палким словом, наче гострим списом, «наллять живої, козацької тої крові, чистої, святої» у серце. нашого народу.Козак 3         Та знай іще, що на тій дорозі доведеться тобі чимало витерпіти. Далеко від України, серед степів і снігів, в пустелі каратися будеш…Тарас         Нехай. Щоб лиш Україну розбудити мені, а про інше мені байдуже…Козак 4         Я знав, що ці слова почуємо від тебе…, що тобі байдуже, «чи хто згадає, чи забуде тебе в снігах на чужині,» - Та не однаково тобі, як Україну злії люди присплять, лукаві, і в огні її окраденую збудять.Козак 5         Тому ми і вибрали тебе за будителя України. Іди і співай про колишню нашу славу. Нехай твоє вогненне слово літає по всій Україні і запалює всіх. І хай повіє новий вогонь з Холодного Яру. Внукам і правнукам про це заповідай! Бути тобі віщим Кобзарем!                  Читець
Зродились ми великої годиниЗ пожеж війни і з полум’я вогнівПлекав нас біль по втраті України.Плекав нас гнів і злість на ворогівДолі наші вічні, наче скалиІдея чиста і свята…Пісня «Там десь далеко на Волині» (народна пісня)
Ведучий 
   Українська Повстанська Армія, яка постала в час II світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської та більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за День Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.
Ведуча         Незнана історія галицького стрілецтва. Мужня і патріотична, але мало досліджена.         Чи маємо право про них ми не знати?         Цю славу безсмертну в болоті топтати?Дівчина7         Зажурились хлопці, як тепер прожити:         Столочили орди наше раннє жито.         В небі – чорні круки, в полі – вовчі зграї,         А в чужих кайданах мати помирає.Дівчина 8         Хто вродився вільним – не боїться смерті,         За кохану землю ладен він умерти.         До катів ненависть – то найперша зброя.         Хто рабом не схоче – стане той героєм.Дівчина 9         Ми не вийдем з того бою,         Ми не станем на коліна         Стали ми на смерть з тобою,         Щоб не вмерла Україна!
Читець



Заради щастя і свободи,Заради гідності народу,Заради честі України -Вшануємо синів країни,Тих, що в нерівному боюСвою Вітчизну захищалиІ кров за неї проливали!ЧитецьЗгуртована патріотизмом,Від комунізму і фашизмуУПА загонами міцнимиНа захист встала України!ЧитецьБо патріот – це та людина,Що кров, без жалю, до краплиниВіддасть за долю Батьківщини,За свій народ, за незалежність,За неба і ланів безмежність,За Прапор наш жовто-блакитний!УПА – стояла непохитно!ЧитецьГероям України – слава!Благословенна та держава,Що має відданих синів!Нехай боронить Матір БожаВід ворожнечі та війни!Пісня «Я малюю Україну» .